 |
 |
АСПЕРГІЛЕЗНА ГНИЛЬ.ВИЗНАЧЕННЯ:Аспергільоз, аспергілезна гниль - грибкове захворювання винограду. Аспергілезна гниль, так само, як і біла, до останнього часу не входила в групу домінуючих хвороб виноградної рослини нашого регіону. Однак шкідливість даного захворювання дуже висока і в роки його епіфітотійного розвитку урожай може загинути повністю. На відміну від сірої гнилі, дане захворювання особливо шкідливо для ягід при жаркій погоді, в період дозрівання та зберігання, так як збудник аспергільозної гнілі є термофільним організмом, що інтенсивніше розвивається при підвищених температурах повітря: 28-31ºС. Гриби з роду аспергіл, описаного вперше в 1729 р. італійським мікологом П.Мікеле, - одні з найбільш поширених гіфоміцетів. Природне місцепроживання їх - верхні горизонти грунту, особливо в південних широтах. Але найчастіше їх виявляють на різних продуктах, головним чином рослинного походження, де колонії їх утворюють цвілеві нальоти різного кольору, особливо часті блакитнувато-зелені, рідше інших кольорів. Колонії аспергілів з'являються на хлібі, що зберігається при підвищеній вологості, на варенні, вологих шпалерах, виробах зі шкіри тощо. Отже, більшість видів аспергілів - сапрофіти. Але в цьому роді є і паразити тварин і людини. Види групи Aspergillus niger, що найчастіше зустрічається на виноградниках, відрізняються різноманітною біохімічної активністю. A. niger використовують для виробництва ряду фарб, чорнил, деяких фармацевтичних препаратів. В ряді країн - для освітлення фруктових соків і вин. З інуліну під дією ферменту A. niger можна отримувати фруктозу, тощо. Широке застосування отримала здатність штамів A. niger та інших видів цієї групи для утворення лимонної, щавлевої, глюконової, фумарової кислот. Штами групи A. niger здатні синтезувати вітаміни біотин, тіамін, рибофлавін та ін. Використовується для очищення стічних вод. Так як A. niger дуже чутливий до мінеральних джерел харчування, можливо використовувати спеціально відібрані штами для визначення дефіциту деяких елементів у грунті (фосфору, калію, міді та ін.) і вітамінів, що виявилося значно простіше, точніше і швидше, ніж хімічні аналізи. Штами A. niger, виділені з запліснявілих кормів, виявилися токсичними для тварин. Відомі випадки отомікозов, легеневих аспергилльозов, бронхопневмонії, міцетів кінцівок, причиною яких був A. niger. Тривала дія антигенів Aspergillus niger викликає у людини алергічну реакцію, яка призводить до алергічного риніту, алергічного бронхолегеневого аспергільозу або бронхіальної астми. Рідше страждають серцево-судинна система (міокардит, перикардит - запальні захворювання серця), центральна нервова система (абсцеси головного мозку, менінгіт). A.niger має властивість
виробляти мікотоксин, охратоксин. Різноманітні прояви паразитарних властивостей A. niger, A. flavus та інших видів групи по відношенню до рослин, комах, хребетних тварин та людей. В останні роки A. flavus отримав сумну популярність як продуцент однієї надзвичайно шкідливої токсичної речовини - афлатоксину. Крім того були встановлені і канцерогенні властивості цього токсину. A. fumigatus частіше інших аспергілів зустрічається як паразит тварин і людини. Саме він основний паразит домашніх і диких птахів, у яких вражає дихальні шляхи. У людей цей гриб викликає легеневий аспергільоз, хронічну емфізему легенів і алергії з симптомами ангіни, але частіше буває причиною важких отомікозов. Африканська народність банту навмисне зберігає продукти таким чином, щоб вони заради смаку покривалися цвіллю. Ця народність більш за всіх у світі страждає раком печінки, вони помирають, не доживши й до 40 років. При розкритті відомої гробниці Тутанхамона в 1923 році багато хто з тих, хто працював у цій гробниці, включаючи лорда Карнарвон, заразилися аспергільозом, надихавшись спорами грибів, що скупчилися в гробниці за довгі роки. Багато хто з них незабаром померли від грибкової пневмонії (аспергільоза), породивши легенду про прокляття Тутанхамона. Оскільки для людей з ослабленим імунітетом аспергільоз може представляти смертельну небезпеку, ця хвороба потребує особливої уваги щодо профілактики та боротьби.
|
