 |
 |
КОРЕНЕВІ ГНИЛІ ВИНОГРАДУ.ВІЗУАЛЬНА ДІАГНОСТИКА:Доскональні гриби: Характерною особливістю ураження доскональними грибами є те, що паразитичний спосіб життя вони ведуть в стадії стерильного міцелію і викликають дифузне ураження коренів. Вся підземна частина виноградної рослини покривається білим повстяним нальотом. Псатірелла. Гриб спочатку, зазвичай, поселяється на штамбі, звідки потім переходить на корені. При цьому він руйнує одну кору (паренхиму). Від неї залишаються тільки луб'яні волокна, які злегка буріють і стають крихкими. Інша частина кори перетворюється в білу борошнисту масу. При сильному розвитку гриба вся підземна частина виноградної рослини покривається білою повстяною плівкою. Уражені грибом кущі винограду відстають у рості, стають хлоротичними і часто гинуть. У грунті гриб поширюється тяжами, які буквально пронизують її, і при розкопках такий грунт видає сильний грибний запах. Розеллінія. Зараження коренів винограду розеллініей відбувається тяжами і відокремленими її гіфами, які, як і у псатірелли, розвиваються в грунті. Розеллінія, що селиться на коренях, руйнує їх здерев'янілі тканини і корову паренхіму. Із зовнішнього боку коріння покривається білим плетивом тяжів, які незабаром набувають зеленувато-сірого коліру. Уражені виноградні рослини стають хлоротичними, відстають у рості, слабо плодоносять і легко висмикуються з грунту. У молодого приросту спостерігається коротковузля. Опеньок розвивається на коренях під перидермою, руйнуючи як корову паренхіму, так і деревину. Деревина під дією його активних речовин стає трухлявию, та у міру свого руйнування вона набуває темно-коричневого забарвлення. Вражений корінь покривається білою плівкою і різоморфами. При розкопках спостерігаються в рясній кількості різоморфи, але грунт не видає вираженого грибного запаху, як це має місце при розвитку псатірелли. Характерною особливістю опенка є і те, що в грунті і мертвих тканинах коренів винограду кора різоморф має буро-чорний колір, а в живих тканинах вона біла.
Недоскональні гриби: Недосконалі гриби, які викликають кореневі гнилі винограду, входять до складу грунтової мікрофлори орного горизонту. Вони є полифагами, вражають різні органи багатьох рослин і розвивають на них конідіальне спороношення. З них найбільш шкідливими є Penicillium, Gliocladiura, Cylindrocarpon u Fusarium. Фузаріозом рослини уражуються в будь-якому віці. При цьому уражаються судинна система (фузаріозне в'янення) і тканини рослини. Першими ознаками захворювання є пожовтіння тканин між жилками верхніх листків. Зазвичай вони з'являються за 7-10 днів до початку цвітіння. На хворих рослинах відзначається коротковузля пагонів, зменшення листових пластинок, розвиток великого числа тонких пасинків (така форма хвороби називається коттісом). При прохолодному початку літа у червні відбувається масовий хлороз листя, але з настанням спекотної погоди їх забарвлення може частково відновлюватись.
При ураженні фузаріозом ягоди залишаються недорозвиненими, слабозабарвленими. Погіршуються смакові властивості ягід, зменшується врожай. Іноді виноградні кущі гинуть, особливо молоді однорічні саджанці. Зовнішній вигляд кущів схожий з кущами, хворими хлорозом, викликаним фізіологічними причинами, однак при захворюванні фузаріозом спостерігається некроз судин. Загибель рослин, уражених трахеомікозним в'яненням, відбувається переважно за рахунок токсинів, а також внаслідок закупорки провідних судин гіфами гриба. На поперечному зрізі ураженого стебла спостерігається побуріння судинної системи. Гриб здатен поширюватися по судинах вгору. Хворі рослини легко висмикуються з грунту, але основний корінь залишається, як правило, зовні здоровим, тоді як дрібні корінці буріють і загнивають.
|
