 |
 |
КОНИКИ І САРАНА.ВІЗУАЛЬНА ДІАГНОСТИКА:Найпоширеніший в нашій місцевості Коник зелений (Tettigonia viridissima) (фото 2). Довжина тіла імаго (доростої особини) 27-42 мм, довжина яйцеклада 22-32 мм. Тіло коника майже повністю зелене, іноді з бурими плямами на грудях і крилах. Крила дуже довгі, далеко виступають за кінець черевця і у самок повністю прикривають яйцеклад. Вусики довші за тіло, на кінцях рудуваті. Як і у всіх справжніх коників, яйцеклад самки стислий з боків, серповидний, шаблевидний або мечоподібний. Голова спереду зазвичай з добре відокремлена. Надкрила самця мають орган стрекотіння. Ліве надкрилля завжди лежить поверх правого. Орган слуху розташований на гомілках передніх ніг.
У сарани (фото 3) подовжене тіло з великою головою. Вусики на голові короткі, рідко досягають половини довжини тіла. У більшості видів 2 пари крил: передня пара - вужчі, ущільнені, задня - широкі, перетинчасті, часто з яскравими (блакитними, червоними, чорними) смужками, віялоподібно складаються в спокої. Задні ноги стрибальні (з потовщеними стегнами і подовженими гомілками). У сарани є органи стрекотіння і органи слуху. Апарат відтворення звуку розташовується на стегнах задніх ніг і надкрилах, як правило, тільки у самців, рідше у самок. Стрекотлива сарана швидко тре стегнами задніх ніг надкрила. Довжина тіла сарани коливається від 1 см у лугової сарани до 5-6 см у перельотної сарани. Найбільші особини можуть досягати 20 см в довжину. Щодня одна особина сарани з'їдає кількість рослинної їжі, рівне її власній вазі. Бувають зграї сарани, які нараховують кілька мільярдів особин. Вони утворюють «летючі хмари», площа яких може сягати до 1000 км2. Коли крила сарани труться одна об одну, лунає характерний скрипучий звук. Шум, вироблений в польоті зграєю з декількох мільйонів комах, можна прийняти за грім.
|
