ВІЗУАЛЬНА ДІАГНОСТИКА:
Зазвичай незначні пізні весняні і ранні осінні заморозки “накривають” виноградник у другій половині ночі, ближче до світанку. Одразу після заморозку, вранці пошкодження тканин морозами можуть бути не помітні. При цьому листя часто вкрите інеєм, або тонокою скоринкою льоду. Найбільш уразливі молоді тканини: молоде листя, верхівки пагонів, тощо.
З часом, зазвичай у другій половині дня листя та пагони відтають, втрачають тургор, поступово жовтіють, буріють та засихають.
Якщо ж заморозки суттєві (тобто морози), то зелені пагони одразу стають мутного склоподібного кольору, а при відтаванні буріють. При різких перепадах температур можуть загинути не лише зелені частини куща, а і задерев’янілі. Це пов’язано з активним сокорухом рослини (на відміну від зимової сплячки). В цьому випадку навіть зниження температури до -6…-7 градусів може призвести до загибелі основних бруньок і пошкодження луба або(та) камбію. При неглибокому поперечному розрізі уражені бруньки мають чорний, темно-бурий або мутно-салатний колір. Пошкоджені камбіальні тканини і луб також забарвлюються в бурий колір, утворюючи темну облямівку між світло-коричневою корою та яскраво-зеленою деревиною. Це може бути досить тонкий шар відмерлих клітин, який можна чітко побачити при неглибокому зрізі вздовж лози.
ВИЗНАЧЕННЯ:
При дії низьких температур повітря на зелені частини винограду, в їх тканинах виникає патологічний процес, пов’язаний зі зміною стану колоїдних речовин плазми, який проявляється у формі замерзання.
Сутність його полягає в тому, що при низьких температурах вода виходить з клітин в міжклітинний простір тканини, де замерзає з утворенням кристалічного льоду і обумовлює зневоднення клітини. Подальше зневоднення протоплазми призводить до втрати тургору клітини, а зростаючі кристали льоду роблять механічне стиснення і поранення клітин і протоплазми. В результаті дії двох факторів – зневоднення і стиснення – відбувається необоротне згортання колоїдних речовин плазми. Такі клітини при розморожуванні не повертаються до попереднього стану, так як вони вже мертві.
ДЖЕРЕЛО:
На процес замерзання рослин вирішальний вплив має кількість вільної води і цукрів, що містяться в клітинах: чим більше води містить орган, тим більше він схильний до замерзання і тим більше позначається на ньому дія навіть не особливо низьких температур. Найбільш чутливі до низької температури соковиті ніжні частини рослин, що знаходяться в стані енергійного зростання: квітки, молоде листя, молоді пагони. Більш стійкими до низької температури виявляються ті частини рослин, які знаходяться в стані покою або мають більш концентрований клітинний сік, що містить розчинні вуглеводи. Деревина, кора і бруньки взимку бідні водою і дуже стійкі до замерзання. Але при різкому настанні мінусових температур після тривалого тепла можуть бути уражені навіть багаторічні рукава.
БОРОТЬБА:
На маленьких виноградниках найбільш дієвою є будова тимчасового накриття з плівки, агроволокна, геотекстилю, тощо. При цьому можна як зняти і вкласти кущі на землю, так і залишити на шпалері, збудувавши невелику “хатку”. Основна умова – кущі не повинні бути ізольовані від землі, яка в даному випадку буде тепліша, ніж навколишнє повітря. Тому края укривного матеріала необхідно покласти на землю і придавити підручними матеріалами: доски, цегла, земля, тощо. Якщо намічаються суттєві заморозки, то схованку необхідно обігрівати опалювальними приборами. Для одного-двох кущів найзручніше використовувати домашній електрокалорифер. На довгих рядках це може бути електрострічка, з’єднані одна з одною в стрічку лампи, тощо. В закритому грунті обігрівальна техніка зазвичай встаткована заздалегіть.
Молоді кущики можна нахилити до землі і накрити картонними коробками, травою, соломою, тощо. Для дорослих великих виноградників, цей метод є дуже трудозатратним і нелогічним.
Дослідження, проведені науковими закладами, довели, що найбільш ефективним методом боротьби з заморозками на великих площах є розпилювання води над рослинами. Постійне і рівномірне розпилення створюється з використанням сплінкерної системи зрошення. Спринклери імітують дощ, і вода, що замерзає, віддає свою теплову енергію, зберігаючи рослини неушкодженими.
Необхідний рівень захисту можна отримати, коли сумарна кількість води, що розпилена спринклерами, дорівнює 2-4 мііліметрам опадів за годину.
Якщо ж пошкодження весняними заморозками уникнути не вдалось, то уражені бруньки і пагінці необхідно одразу ж виламати, щоб ускорити розпускання запасних бруньок. Робити це необхідно обережно, щоб не пошкодити запасні бруньки, що знаходяться поруч. Кущі відновляться, врожаю в цьому році майже не буде.
При незначних заморозках трапляється, що пагони гинуть не повністю. Буває, що гине лише листя, або молода верхівка. При цьому низ пагона залишається живим і зеленим. В такому випадку необхідно видалити (обрізати) лише пошкоджені частини, залишаючи зелений пеньок. Зазвичай пасинкова брунька з такого пенька прокидається раніше, ніж запасна з основної лози.
Після “зачистки” виноградника, кущі необхідно підживити азотними добривами, щоб стимулювати швидкий розвиток і хоча б частково надолужити втрачений вегетативний період.