ВІЗУАЛЬНА ДІАГНОСТИКА:
Таке листя одразу “кидається в очі”. Його неможливо пропустити, воно зморщене і чудернацьке. Деякі листя по зовнішньому вигляду нагадують гусячі лапки, саме тому ці ушкодження й отримали в народі таку назву – “гусяча лапка”. Листя зменшується у розмірі, збігається, має гострі зубчики, прожилки зближуються одна до одної, стають світлими. Розвиток рослини вповільнюється, пагони стають тоншими.
Такі прояви можливі лише при дуже маленьких дозах, отриманих випадково при обприскування сусідніх полей, тощо. Зазвичай, при гарному догляді і достатньому водозабезпеченні вони проходять вже на наступний рік, інколи – 2-3 роки. При сильному ураженні гербіцидами виноградні кущі повністю всихають і гинуть.
ВИЗНАЧЕННЯ:
Гербіцидний опік винограду – це хімічне ушкодження, нанесене дією гербіциду.
Виноград дуже чутливий і часто пошкоджується хімічним дрейфом з прилеглих областей застосування. Найбільш чутливий він до ушкодження бутонів під час цвітіння, але може стати пошкодженим у будь-який час протягом вегетаційного періоду. У теплі дні гербіцид може випаровуватись з обприскуваних областей і рухатись декількома километрами на вітрі. Концентрація гербіцидів, яка у 100 разів нижче рекомендованої норми, вже спричиняє пошкодження винограду.
Дрейф гербіцидів може пошкодити листя, пагони, квіти та ягоди. Якщо травма є достатньо серйозною, це може призвести до зниження врожайності, поганої якості ягід та, іноді, смерті винограду. Вплив гербіцидів на виноградну лозу може тривати кілька років після інциденту дрейфу, знизити енергію, підвищувати сприйнятливість до хвороб та скоротити час життя кущів.
ДЖЕРЕЛО:
Кілька класів гербіцидів можуть завдати шкоди винограду. Однією з найнебезпечніших хімічних речовин є 2,4-Д гербіциди (2,4-Дихлорфеноксиуксусна кислота).
“Одна група вчених повідомила, що гербіцид 2,4-Д на 75-100% більше токсичний для деяких рослин, таких як виноград і помідори, ніж гліфосат,” стверджує доктор Дуг Дохан (Каліфорнійський досдідник впливу гербіцидів на рослини).
Міжнародне агентство з дослідження раку в 2015 році класифікував 2,4-Д як «можливо канцерогенний» (група 2B). Чоловіки, які працюють з 2,4-Д наражаються на небезпеку утворення неправильно сформованих сперматозоїдів і як наслідок безпліддя; ступінь ризику залежить від кількості, тривалості впливу та інших факторів.
Інші гербіциди, які завдають шкоди винограду, включають Dicamba, Glifosate, Sulfonylurea, Imidazolinone та інші.
Гліфосат (Roundup та декілька інших торговельних назв) – це неселективний системний гербіцид, що означає, що спрей не повинен контактувати з зеленою виноградною тканиною. Якщо це відбувається, активний інгредієнт може бути переміщений по всій рослині, він особливо руйнівний для молодих лоз. Виноград не такий чутливий до гліфосату, як і до гербіцидів регуляторів росту (наприклад 2,4-Д). Однак, оскільки гліфосат є системним, він може переміщуватися в виноградні лози і вбивати зростаючі пагони.
БОРОТЬБА:
Як такої боротьби з гербіцидними опіками не існує. Можна намагатись запобігти цьому, можна “відходити” ушкоджені рослини підвищеним піклуванням. Але ж не можливо повністю захистити свій виноград від попадання гербіцидних речовин, що вносяться сусідами, або залітають з полів. Радіус втручання гербіцида вимірюється кілометрами і роками. Тобто толе, з якого залетів гербіцид, може знаходитись від Вашої ділянки за декілька кілометрів. Або ж внесений сусідами в грунт, гербіцид не лише знищить Ваш виноградник, але й на декілька років позбавить Вас можливості посадити нові кущі. Тож інколи профілактичні бесіди з сусідами можуть бути дуже корисними.
В дачних кооперативах і селах, де поблизу обробляються поля, уникнути гербіцидних опіків майже не можливо. Вони можуть зустрічатись де-інде, куди донесло вітром гербіцидну краплю. А можуть (що трапляється дуже рідко, лише при обробці з літака, або при дуже сильному вітрі з поля) випалити цілу ділянку там, де впав гербіцидний туман. Відомі випадки, коли таким туманом накривалю і знищувало цілі дачні кооперативи.
Деякі гербіциди зберігаються в грунті багато років, тому землю краще оновити перед посадкою нових кущів, а в деяких випадках, навіть, змінити ділянку.
При незначних ушкодження (окремі пагони) рослину можна відновити. досягається це підвищеним водозабезпеченням, харчуванням і зменшеним ягідним навантаження.