ВІЗУАЛЬНА ДІАГНОСТИКА:
Найчастіше піддаються опіку грона (як до дозрівання, так і в період дозрівання), що розташовані відкрито з сонячної сторони куща і з порушеним восковим нальотом.
Ягоди набувають вареного вигляду, стають бурими у білих сортів винограду і синювато-бурими у червоних, потім зморщуються і швидко протягом 4-5 днів засихають. Гребінь і плодоніжки теж засихають. Сухі грона залишаються висіти на кущах. На листі сонячний опік викликає утворення великих бурих плям всохлої тканини.
Значно рідше сонячний опік зустрічається на пагонах винограду. Це пов’язано з різким перепадом отриманого сонячного випромінювання. Яскравим прикладом може бути пагін, що певний час розвивався горизонтально, лежачи в траві, чи прикритий виноградним листям, а потім піднятий до шпалери. Незагартований пагін підгорає, так, як і незагоріла людина на сонці. Ще одним прикладом може служити пізнє розкопування винограду весною, коли бруньки прокинулись і розпустили білі етіольовані пагони. Не звиклі до сонця пагони швидко підгорають і усихають.
ВИЗНАЧЕННЯ:
Опіки винограду – це пошкодження тканин рослини, що виникає під впливом високої температури (41- 42 °С і вище), якщо її не знижує сильна транспірація. При високій температурі асиміляція вуглецю в виноградній рослині зменшується, дихання посилюється, витрата пластичних речовин зростає, а їх прихід зменшується, що призводить до порушення балансу органічних поживних речовин в рослині.
Опік грон і листя від дії прямих сонячних променів спостерігається в спекотні літні місяці (липень-серпень). Опіки можуть відбуватися і тоді, коли на ягодах і листі довго зберігаються краплі води після нічного дощу або краплі розчину після обприскування. Такі крапельки працюють як своєрідні збільшувальні лінзи, в яких переломлюються сонячні промені, і їх згубний вплив на тканини листя і пагонів зростає багаторазово.
ДЖЕРЕЛО:
Причиною сонячних опіків є тепловий удар, отриманий частиною рослини внаслідок перегріву під дією прямих сонячних променів.
При сонячних опіках на поверхні ягід відсутні плодові утворення грибів (пікніди, конидії) і в тканинах ягід намає міцелію.
Сонячний опік необхідно відрізняти від опіку, отриманого при опиленні кущів сіркою, коли на листі з’являються червоні неоформлені плями різної величини, а на ягодах – бурі плями.
БОРОТЬБА:
Розпочатий тепловий удар зупинити не можна. Тому боротьба з сонячними опіками зводиться до упереджувальних агротехнічних заходів, основною метою яких є захист від прямих сонячних променів.
Найчастіше з метою запобігання сонячних опіків застосовують різні види формувань кущів, при яких виноградні грона виявляються притіненими природним покровом з виноградної лози і листя. До таких формовок належать любі арочні формування, фомування кущів зі двостороннім звисаючим приростом, тощо. В екстренній ситуації можна відв’язати декілька пагонів і прив’язати їх горизонтально вздовж грон, щоб прикрити ягоди від сонця.
Не менш дієвим є захит від сонця за допомогою притіняючих сіток. В Японії досить поширеною практикою є використання білих конусоподібних ковпаків для захисту кожної окремої грони.
В Австралії для захисту ягід від опіків використовують спеціально розроблений захистний спрей.