Еска

Перші симптоми Ески з’являються в середині липня у вигляді невеликих, чітко окреслених ізольованих світлих хлоротичних плям між прожилками листа. Згодом на білих сортах винограду плями стають жовто-коричневими, на забарвлених – червонуватими. Плями спочатку маленькі і розкидані по листовій пластинці. Поступово вони зливаються і тільки жилки залишаються зеленими. Знебарвлені ділянки збільшуються в розмірі і відмирають, починаючи з середини. Esca характеризується наявністю яскравих візерунків (“Смугастий тигр”) на листках уражених пагонів, які можуть змінюватися від одного року до наступного. Уражене листя часто недорозвинене і деформоване. Ці симптоми з’являються спочатку на нижніх листках пагонів, а пізніше можуть поширитися по всьому пагону.

У ході свого подальшого розвитку хвороба вражає всю поверхню між прожилками листа, після чого лист покривається некрозами. Ці симптоми спочатку проявляються не на всіх пагонах рослини, але потім хвороба охоплює всі пагони і листя передчасно опадають. У деяких рослин від появи перших симптомів до опадання всього листя проходить всього кілька тижнів (прогресивна форма хвороби). В інших випадках симптоми ураження листя наростають рік від року, причому в деякі вегетаційні сезони симптоми стають менш вираженими або зникають зовсім (хронічна форма).

Листові ознаки захворювання можуть бути сплутані з різними фізіологічними проблемами, такими як недолік магнію, водний дефіцит, а також апоплексичною формою виснаження.

Пагони зазвичай покриті пустулами від темно-коричневого до чорного кольору, при цьому вони явно відрізняються від подібних утворень при чорної плямистості.

Типовою картиною хвороби є деревина, що забарвлена в центрі в білий колір і має волокнисту, губчасту консистенцію. Хоча симптоми у вигляді білої пухкої гнилі на молодих пагонах зустрічаються досить рідко. Різні інші види пошкодження деревини стають видимими разом або навіть попередньо білої гнилі: невеликі, темно-коричневі або чорні плями в поперечному розрізі з’являються як глибокі ями, або чорні смуги в поздовжному розрізі.

В обох формах розвитку хвороби (хронічній і апоплексичній) на штамбі і на однорічних пагонах, також як і при еутіпіозі, присутні ділянки омертвілої деревини, які іноді досягають основи штамбу. На розрізі вони виглядають як побурілі ділянки. У кінцевій стадії хвороби більшість рукавів руйнується в поперечному напрямку і відмирає.

На уражених ягодах з’являються крихітні круглі темні плями. Грона, що вирощені на пагонах з симптоматичним листям, ніколи не дозрівають належним чином. Уражені ягоди частково забарвлюються в сіро-блакитний колір і покриваються чорними пустулами. До настання осені ягоди зморщуються і набувають неприємного гіркуватого смаку. Іноді симптоми хвороби проявляються на ягодах раніше, ніж на листках. При сильному ураженні ягоди усихають.

Еска винограду – це комплексна хвороба, викликана різними видами грибів. Розповсюджена вона у всіх регіонах вирощування винограду.

Еска вважається найстарішою хворобою виноградної лози. Довгий час вона не притягувала увагу. Але згодом ситуація змінилася і Еска все частіше з’являється в багатьох регіонах вирощування винограду: Європі, Америці, Австралії, Новій Зеландії, тощо. Вона вражає, насамперед, старі (більше 20 років) кущі винограду. Та останнім часом, почала з’являтись також на більш молодих, 8-10-річних кущах.

Вперше Еска була описана у Франції, потім в Каліфорнії. Ймовірно, хвороба вже давно зустрічалася в європейських виноградарських областях, але не була виявлена і її плутали з недоліком поживних речовин. Так як, в ураженій деревині часто знаходять Eutypa lata, Botryosphaeria obtusa і Phomopsis viticola, то не виключена зв’язок між еской, еутіпозом і чорною плямистістю.

В двадцятому столітті в Південній Європі Еска спричинила епідемію. Перед нею були безсилі навіть найсильніші препарати і тому основні уражені виноградники відразу спалювалися, щоб запобігти подальшому розмноженню хвороби.

На даний час виноградарі Франції та Іспніі занепокоєні, що Еска може стати головною проблемою 21-сторіччя, на рівні з філоксерною епідемією 20-го сторіччя.

Перетворення деревини в труху викликається наявністю цілого ряду грибків, з яких найбільшого поширення набули Fomitiporia mediterranea, Phaeomoniella chlamydospora и Phaeoacremonium aleophilum.

Всі ці види грибів, що відносяться до грибів-трутовиків, мають руйнівний вплив на деревину і зустрічаються на багатьох листяних породах в якості паразитів, що вражають ослаблені рослини.

Як представники базидіоміцетів, вищеназвані гриби утворюють спори на булавоподібних основах (базидіях) на нижній стороні виступаючих з деревини плодових тіл. Звідти спори розносяться вітром. У разі попадання на мертві або ослаблені тканини штамба і гілок, вони проростають і заселяють деревину.

Ці гриби зазвичай проникають в деревину через великі рани після обрізки, через місця неповного зрощення щеплень і, як загальне правило, через всі частини стовбура, що не суцільно покриті корою. Гриб пускає свої нитки між елементами тканини деревини і перетворює їх на труху. Він розвивається повільно по прямій лінії, але інакше, ніж звичайний паразитний гриб. Спочатку він вбиває шляхом виділення кислоти (оксидази) тканини, які його оточують, а потім поширюється далі. Ці види грибів викликають білу гниль деревини, оскільки вони руйнують лігнін до такої міри, що в деревині залишається тільки забарвлена у білий колір целюлоза.

Загибель куща відбувається в той момент, коли паразит скоротив на відомому рівні стовбура живі тканини до тонкого шару, розташованого з одного боку або по периферії. Цього шару недостатньо для проходження соку, який повинен компенсувати вологу, що випаровується через листя.

Проти Ески використовують профілактичні заходи. Так як зазвичай уражається стара деревина, рекомендується частіше проводити заміну рукавів на молодші. При багаторуковному способі вирощування почергова заміна рукавів не відобразиться на загальній врожайності куща.

Пряма боротьба арсенітом натрію проти ески заборонена, через його токсичність для людини і навколишнього середовища.

Одина з найстаріших практик, яку проводять при появі симптомів Esca на виноградній лозі, – роблять продольний розщеп стовбура і встявляють у тріщину камінь. Гриби-трутовики перестають розвиватись.