ВІЗУАЛЬНА ДІАГНОСТИКА:
Доскональні гриби:
Характерною особливістю ураження доскональними грибами є те, що паразитичний спосіб життя вони ведуть в стадії стерильного міцелію і викликають дифузне ураження коренів. Вся підземна частина виноградної рослини покривається білим повстяним нальотом.
Псатірелла. Гриб спочатку, зазвичай, поселяється на штамбі, звідки потім переходить на корені. При цьому він руйнує одну кору (паренхиму). Від неї залишаються тільки луб’яні волокна, які злегка буріють і стають крихкими. Інша частина кори перетворюється в білу борошнисту масу. При сильному розвитку гриба вся підземна частина виноградної рослини покривається білою повстяною плівкою. Уражені грибом кущі винограду відстають у рості, стають хлоротичними і часто гинуть. У грунті гриб поширюється тяжами, які буквально пронизують її, і при розкопках такий грунт видає сильний грибний запах. Розеллінія. Зараження коренів винограду розеллініей відбувається тяжами і відокремленими її гіфами, які, як і у псатірелли, розвиваються в грунті.
Розеллінія, що селиться на коренях, руйнує їх здерев’янілі тканини і корову паренхіму. Із зовнішнього боку коріння покривається білим плетивом тяжів, які незабаром набувають зеленувато-сірого коліру. Уражені виноградні рослини стають хлоротичними, відстають у рості, слабо плодоносять і легко висмикуються з грунту. У молодого приросту спостерігається коротковузля.
Опеньок розвивається на коренях під перидермою, руйнуючи як корову паренхіму, так і деревину. Деревина під дією його активних речовин стає трухлявию, та у міру свого руйнування вона набуває темно-коричневого забарвлення. Вражений корінь покривається білою плівкою і різоморфами. При розкопках спостерігаються в рясній кількості різоморфи, але грунт не видає вираженого грибного запаху, як це має місце при розвитку псатірелли. Характерною особливістю опенка є і те, що в грунті і мертвих тканинах коренів винограду кора різоморф має буро-чорний колір, а в живих тканинах вона біла.
Недоскональні гриби:
Недосконалі гриби, які викликають кореневі гнилі винограду, входять до складу грунтової мікрофлори орного горизонту. Вони є полифагами, вражають різні органи багатьох рослин і розвивають на них конідіальне спороношення.
З них найбільш шкідливими є Penicillium, Gliocladiura, Cylindrocarpon u Fusarium.
Фузаріозом рослини уражуються в будь-якому віці. При цьому уражаються судинна система (фузаріозне в’янення) і тканини рослини.
Першими ознаками захворювання є пожовтіння тканин між жилками верхніх листків. Зазвичай вони з’являються за 7-10 днів до початку цвітіння. На хворих рослинах відзначається коротковузля пагонів, зменшення листових пластинок, розвиток великого числа тонких пасинків (така форма хвороби називається коттісом). При прохолодному початку літа у червні відбувається масовий хлороз листя, але з настанням спекотної погоди їх забарвлення може частково відновлюватись.
При ураженні фузаріозом ягоди залишаються недорозвиненими, слабозабарвленими. Погіршуються смакові властивості ягід, зменшується врожай. Іноді виноградні кущі гинуть, особливо молоді однорічні саджанці. Зовнішній вигляд кущів схожий з кущами, хворими хлорозом, викликаним фізіологічними причинами, однак при захворюванні фузаріозом спостерігається некроз судин.
Загибель рослин, уражених трахеомікозним в’яненням, відбувається переважно за рахунок токсинів, а також внаслідок закупорки провідних судин гіфами гриба. На поперечному зрізі ураженого стебла спостерігається побуріння судинної системи. Гриб здатен поширюватися по судинах вгору. Хворі рослини легко висмикуються з грунту, але основний корінь залишається, як правило, зовні здоровим, тоді як дрібні корінці буріють і загнивають.
ВИЗНАЧЕННЯ:
Гниття коренів винограду – це часткове або повне руйнування кореневої системи винограду різними мікроорганізмами. Спочатку процесу гниттю піддається, як правило, те коріння винограду, у якого пошкоджена коренева тканина (механічно, морозом, філоксерою, нематодами, кліщами та ін.). Потім, в залежності від властивостей збудника і сортових особливостей лози, гниття поширюється і на неушкоджені ділянки коренів.
Найбільш поширені ураження виноградного коріння досконалими грибами – це Псатірелла, Розелінія і Опеньок.
Коренева гниль Псатірелла вражає коріння, руйнуючи їхню кору. До недавнього часу вважали, що псатірелла розвивається на гнилих коренях винограду як сапрофіт. Однак виноградарі-науковці знаходили псатіреллу і на живих коренях, де вона викликала руйнування паренхимної тканини. У зв’язку з цим ставиться під сумнів нешкідливий для виноградної рослини сапрофітний спосіб життя цього гриба.
Коренева гниль Розеллінія вражає коріння на сирих грунтах. Кора уражених коренів легко відокремлюється від деревини, яка буріє і стає губчастою. Кущі поступово гинуть, утворюючи в насадженні чаші, подібні філоксерної.
Опеньок вражає коріння і стебла, руйнуючи тканину. На коренях винограду опеньок вперше був виявлений в 1886 році в Європі, а рік по тому – в Америці. В даний час він широко поширений на земній кулі і вражає близько 200 видів культурних і диких рослин.
З недосконилих грибів, уражаючих коріння винограду, найчастіше виноградарі стикаються саме з Фузаріозом. Фузаріоз – це захворювання винограду, що викликає такі симптоми, як в’янення, затримка росту, некротизація і гниль. Один з різновидів трахеомікозів.
Захворювання зустрічається переважно в районах з сухим і спекотним літом. Широко поширене в Середній Азії. Та за останні роки відзначається посилення шкодочинності фузаріозу в багатьох районах вирощування винограду. Швидкому розвитку хвороби сприяють несприятливі фактори (різкі коливання температури і вологості повітря і грунту, недолік грунтового живлення та ін.), що ослабляють рослину, пошкодження комахами, тощо.
При фузаріозному в’яненні поразка і загибель рослин відбуваються через різке порушення життєвих функцій внаслідок закупорки судин міцелієм гриба і виділення ним токсичних речовин (фузарієвої кислоти, лікомаразміна та ін.).
Інтоксикація сільськогосподарських продуктів, викликана фузаріумом, може стати причиною отруєння людей і тварин. Отруєння людей супроводжується головним болем, запамороченням, загальною слабкістю і розладом шлунка.
ЗБУДНИК:
Кореневі гнилі винограду можуть бути викликані досконалими і недосконалими грибами.
Таке гниття викликається деякими полусапрофітнимі грибами. Найбільшу увагу з них заслуговують такі представники недосконалих грибів, як Penicillium, Gliociadiurn, Fusarium і Cylindrocorpon, а з досконалих – Psathyrella ampelina Focx et viala, Armillaria mellea (Qull.) Vahl. і сумчастий гриб Rosellinia necatrix (Hartig.) Beri.
З недосконалих грибів цього сегменту найбільшого розповсюдження набув саме фузаріоз.
Збудниками фузаріозу є види грибів роду Fusarium – Fusarium solani, Fusarium equiseti, Fusarium moniliforme, Fusarium scirpi та ін. Вони є широко поширеними факультативними паразитами різних сільськогосподарських культур.
Більшість грибів цього роду – фітотрофи (збудники захворювань рослин). Фузаріуми одного виду можуть вражати рослини з найрізноманітніших сімейств, викликаючи у них різні патологічні явища – гниль коренів, насіння, плодів, а також загальне пригнічення і передчасне старіння. Тип прояви хвороби залежить, з одного боку, від видової приналежності патогенів, а з іншого, від екологічних умов, в яких вони розвивалися. До найбільш поширених фузаріозних захворювань належать гниль коренів і трахеомікозное судинне в’янення рослин.
Гриб знаходиться у ґрунті і проникає в рослину через ґрунт і ранки. Воротами для інфекції служать мікротравми коренів і кореневі волоски. Найсильніше сприйнятливі до хвороби ослаблені рослини. Поширюється інфекція також через грунт. Фузаріум полюбляє кислий, сильнозволожений ґрунт.
Збудник зимує в ґрунті на рослинних рештках у вигляді міцелію і мікросклероцій. При настанні сприятливих умов збудник формує мікро- і макроконідіі, що заражають рослини під час вегетаційного періоду. Макроконідії серповидної форми з 3-5 перегородками мають розміри 21-50 × 3-5 мкм. Мікроконідії овальної форми – 2-4 мкм в діаметрі. Перезараження відбувається за рахунок постійного формування конідіального спороношення.
Збудники проникають із ґрунту спочатку в дрібні корінці, потім, у міру розростання грибниці, – в більші. Потім по провідних судинах піднімаються в лозу і доходять до листя.
БОРОТЬБА З ХВОРОБОЮ:
Підтримання високого агротехнічного фону на виноградниках – необхідний захід для зниження ризику захворювання. У випадку з кореневими гнилями найважливішим фактором є легкий, повітропроникний грунт.
При наявності видимих пошкоджень молоді виноградні рослини вже неможливо вилікувати. Уражені кореневими гнилями рослини слід знищити, щоб зупинити поширення грибка. Ті ж, що залишилися неушкодженими, рекомендується обробити фунгіцидами. Також застосування фунгіцидів доречно для припинення пошкодження кореневої системи на дорослих кущах. При незначних ушкодженнях кущі можуть відновитись. Але слід пам’ятати, що інфекція зберігається у грунті, тому основною профілактичною мірою залишається щорічна підкоренева обробка фунгіцидами спрямованої дії.
Нові насадження перед висадкою в грунт рекомендується попередньо вимочти в протигрибкових препаратах, діюча речовина яких переміщується в судинній системі рослин в акропетальному напрямку. Такий захід забезпечує захист рослин під час їх висадки в грунт і перших днів росту.
Для профілактики захврювання використовують препарати Тріходермін, Світч, Планріз, Фундазім, Дерозал, шляхом внесення іх в грунт, або замочування саджанців перед посадкою.