Навесні на початку третього року вегетації всі чотири рукава (минулорічні пагони) підв’язують до нижнього дроту. На кожному з них необхідно залишити для вегетації по три крайні бруньки, усі інші вниз до землі обов’язково виломати.
На третій рік виноградар-аматор може отримати врожай близько 10-12 грон винограду з одного куща.
До кінця третього року вегетації виноградний кущ має виглядати приблизно так, як на малюнку.
Як видно, на цьому кущі залишено 11 пагонів, по 2-4 на кожному рукаві. Відповідно, було отримано 11 грон врожаю – по 1 гроні на кожному пагоні. Увага! Не залишайте на одному пагоні більше 1 грона. В протилежному випадку розмір ягоди та грона буде значно меншим, а накопичення цукру буде недостатнім.
Обрізку після третього року вегетації проводимо наступним чином: на кожному рукаві видаляємо дальні пагони, а ближній укорочуємо до 6-7 бруньок.
Лозу акуратно укладають на землю та укривають. Місце згину під час укладання лози потрібно підтримати та зігріти рукою кілька секунд.
Весною всі чотири рукави знову підв’язуються до нижнього дроту, причому молоді минулорічні пагони (6-7 бруньок) укладають горизонтально, так, щоб вони служили продовженням рукава.
На четвертий рік можна залишити до 20 пагонів, тобто по 5 найсильніших на кожен рукав.
Обрізка виноградного куща після четвертого і наступних років вегетації проводиться аналогічно третьому року.
У міру подовження рукавів необхідно підготувати рукав заміщення. Це робиться з причини того, що рукави з кожним роком подовжуються, і найбільш довгий не вміститься в відведений для куща простір на шпалері. Рукав заміщення при необхідності вирощується за один рік із заздалегідь підготовленого сучка заміщення.
Сучок заміщення готується заздалегідь, приблизно з четвертого року вегетації. Для цього необхідно залишити один найзручніший пагін – із всієї прикореневої штамбової порослі, який росте максимально близько до землі (до голови куща) і бажано спрямований у бік укриття всіх рукавів. Протягом усього сезону верхівку цього пагону постійно прищипують, а восени обрізають на одну-дві бруньки, за умови, що верхня брунька спрямована в бік укриття лози. Процедура прищипки повторюється щороку до того моменту, поки не виникне необхідність у рукаві заміщення.
Рукав заміщення займе місце найкоротшого рукава, а найдовший рукав виріжеться максимально низько.
