ВІЗУАЛЬНА ДІАГНОСТИКА:
Найточніший доказ пташиного розбію – застукати шкідників на місці злочину. Це досить просто. Ні свійські, ні дикі птахи не поспішають залишати ласу їжу. І злітають, або втікають лише при наближенні людини. Якщо підійти до пошкоджених грон, то можна побачити залишки обіду. В випадку з дикими птахами – це глибокі свіжі дірки в ягодах. Кури ж з’їдають маленькі ягоди технічного винограду цілими, а у великих столових сортів видзьобують сердцевину, залишаючи лише тоненькі шкірочки на гронах.
Крім того, ворони, наприклад, заради забавки можуть висмикувати чубуки зі шкілки і розкидати їх в різні сторони. Або розклювати крапельну стрічку і купатись у фонтанчиках.
ВИЗНАЧЕННЯ:
Кожного разу, чуючи дружній ґвалт горобців на ранковій пташиній планьорці, Ви подумки підраховуєте свої майбутні збитки від пошкодженої ягоди. Можливо саме в цей час голосисті пташки межують свої годувальні території.
Блискучі стрічки, напувальники для птиці, звукові відлякувальники, опудала, тощо суттєво не впливають на бажання цих шкідників поласувати на вашому винограднику. Тож захист має бути быльш серйозним. Незважаючи на те, що птахи завдають велики збитки сільському господарству, вони приносять не лише шкоду. В роки значного зниження популяції горобців, були зафіксовані спалахи небачених навал білого американського метелика. Тож найкращім компромісом в боротьбі за врожай є не відлякування чи знищення птахів, а саме захист Ваших виноградних грон.
До того ж завзятими знищувачами врожаю дуже часто виступають домашні кури. Якщо не маєте своїх, то прийдуть сусідські. Смачні грона провокують їх монотонно стрибати вгору, ретельно і поступово здзьобуючи ягідку за ягідкою.
ШКІДНИК:
Найбільш відомий із птахів-шкідників, що мешкає поблизу житла людини, – хатній горобець. Цей вид є постійним співмешканцем людини, тому добре пристосований до життя в умовах, на які постійно впливає господарська діяльність людей.
Горобця можна зустріти і в сільській і міській місцевості, і в поселеннях Крайньої Півночі і Середній Азії. Широкому розповсюдженню горобця на північ і на південь сприяє його висока плодючість. Протягом літа вони виводять два (на півночі) або три (на півдні) виводка. Друге відкладання яєць відбувається в другій половині червня, виліт пташенят – в липні.
Домовий горобець веде осілий спосіб життя, чому сприяють умови для гніздування і рясний корм в поселеннях людини. Харчуються горобці переважно рослинною їжею, лише навесні додають до раціону комах, якими до того ж вигодовують своїх пташенят. Полюбляють горобці насіння сільськогосподарських культур, відходи різних продуктів, хлібні злаки, ягоди вишні, смородини, винограду, тощо. З комах до вжитку йдуть головним чином гусениці, цвіркуни, кобили, хрущі і сонечка. Відсоток шкідливих комах, що поїдається дорослим горобцем дуже незначний по відношенню до всієї їжі. Тому хатнього горобця не можна вважати корисним для сільського господарства. Серед з’їдаємих ним комах є і корисні, наприклад “сонечка”, квіткові мухи. Пташенята вигодовуються головним чином комахами, серед яких до 88 відсотків прямокрилих. Але із загального числа згодовуваних пташенятам комах шкідливі становлять лише 21-31 відсоток.
БОРОТЬБА:
На даний момент є два найбільш дієві варінти боротьби з птахами. Перший – це натягування рибацької сітки (або іншого аналога) вздовж виноградних рядів таким чином, щоб сітка ретельно закривала ягідний ряд і знаходилась на певній відстані від грон. Зазвичай сітка фіксується на одну з підв’язувальних проволок і вільно спадає вниз. Це суттєвий захист, який допомагає захистити майже 100% врожаю. Единим недоліком є те, що інколи птахи, прямуючи до грон, заплутуються в сітці. І якщо вчасно їх не визволити, то можуть загинути. Тож такий варінт більше підійде для присадибних виноградників, коли у садівника є можливість щоденно оглядати ділянку.