ВІЗУАЛЬНА ДІАГНОСТИКА:
Харчуючись, дорослі комахи і личинки завдають уколи в молоді пагони поточного року. У зелених пагонів в місцях харчування шкідника некротизується епідерміс і кора, з’являються помітні бурі кільцеподібні перетяжки (звуження), пагін має окільцьований вигляд. Масові пошкодження викликають порушення, а потім і припинення струму поживних речовин до верхівок пагонів, внаслідок чого їх ріст послаблюється і різко зменшується. Листя верхівкової частини пошкодженого пагону закручуються донизу, червоніють або жовтіють в залежності від сорту. Пошкоджені пагони пагано визрівають.
Доросла буйволовидна цикадка зеленого кольору, з стрибальними задніми ногами і опуклими очима. Довжина тіла у самки до 10 мм, самця – 7 мм. Крила перетинчасті, складаються кровлеобразно. Дорослі особини здатні перелітати. Якщо їх потривожити спекотного дня, вони раптово підстрибують і злітають. Рано вранці рухи цикадки повільні і її можна легко збирати руками.
Зверху крила прикриті жорстким щитком-передньоспінкою, з боків якого розташовані характерні рогообразні, сильно-загострені вирости, що нагадують роги буйвола, за це вона і отримала свою назву. Ріжки дуже гострі. Якщо різко ухопити цикадку пальцями, намагаючись спіймати, вони завдадуть досить відчутного болю. Передньоспинка – горбовидної форми, витягнута назад у вигляді довгого відростка, що досягає кінця черевця.
Личинки сірувато-землисті, з численними шипами. Яйця брудно-білі, довжиною 2 мм, в діаметрі 0,7 мм.
ВИЗНАЧЕННЯ:
Цикади – сисні паразити. Зустрічається декілька сотен. На винограднику особливо шкодить Буйволовидна цикадка (Stictocephala bubalus F.). Її батьківщина – Північна Америка, в Европі зустрічається з 1912 року.
Буйволовидна цикадка – поліфаг, що характеризується підвищеним апетитом і ненажерливістю. Первинними осередками цикадки були дикорослі чагарники та бур’яни. З часом ареал шкодочинності перенісся на культурні рослини, зокрема на виноград.
Ще один вид цикадок, що завдають істотної школи виноградникам – цикадка в’юнкова. Вона є переносником фітоплазменної хвороби.
ШКІДНИК:
Зимують яйця шкідника в гілках і в стовбурах молодих деревних порід. Самки відкладають яйця під кору пагонів, в пропиляні яйцекладом сховища, що нагадують дужки, надрізи кори. Самка відкладає яйця в два коротких ряда по 6-12 яєць.
Комаха не відкладає яйця в неживу тканину, а якщо пагони, в які вони були відкладені, засихають, то яйця гинуть. Період яйцекладки тривалий, починається в серпні і триває до жовтня. Для відкладання яєць самки віддають перевагу молодим гілкам, та не брезгують навіть штамбами діаметром 4-6 см, сильно пошкоджуючи їх яйцекладом. Поверхневі тканини темніють і відмирають.
Відроджені личинки дуже рухливі, відразу ж падають на землю, де переповзають на трав’янисті рослини і харчуються соком пагонів.
Особи молодших вікових груп малорухливі, тримаються у вологому затемненому нижньому ярусі, а старших – більш світлолюбні і концентруються в середній частині рослини. Період розвитку личинок триває близько двох місяців. У рік розвивається одне покоління. Плодючість однієї самки – до 500 яєць.
БОРОТЬБА:
Основним профілактичним заходом від зараження виноградників буйволовидною цикадкою є підтримання чорного пару на виногрднику і прилеглій території.
При заселенні виноградника цикадкою проводять боротьбу препаратом Каліпсо. Достатньо двох обробок за сезон.
Ентомолог Валеріо Маццоні разом зі своїми колегами запропонував новий спосіб боротьби з цикадками. Дослідники встановили на рослини динаміки, які відтворюють шлюбну пісню самця цикадки. Звук підібрано такої гучності, щоб викликати вібрацію, аналогічно тій, що виникає в природі. В результаті справжні самці і самки виявляються не в змозі знайти один одного. Це призводить до скорочення популяції шкідника.
До народних методів боротьби можна віднести обробку рослин господарським милом, розведеним у воді. Такий захід знищить шкідника за 2-3 застосування. Для приготування розчину необхідно 300 г мила розчинити в 10 л теплої води.