ВІЗУАЛЬНА ДІАГНОСТИКА:
Кравчик-головач – це жук чорного, злегка блискучого кольору, часом з синюватим відливом, а в окремих випадках зі слабким мідним блиском. Він має велику голову і сильно розвинені міцні щелепи. Клешні кравчика подібні ножам. Самці мають дуже гострі вирости на щелепах. Довжина тіла імаго 12-20 міліметрів.
Яйце розміром 5-6мм, видовжено-овальне, брудно-біле. Відкладене яйце адсорбує вологу і дещо збільшується у розмірі. Личинки довжиною до 40 міліметрів, білі, товсті, з трьома парами коротких ніг, нагадують личинки хруща. Лялечки жовто-білі, з великою, зігнутою до грудей головою.
ВИЗНАЧЕННЯ:
Кравчик-головач, (Lethrus apterus Laxm.) — шкідливий жук з родини пластинчастовусих. Живлення кравчика різноманітне. Він пошкоджує всі плодові, ягідні та інші сільськогосподарські рослини, а на виноградній лозі обгризає бруньки, зрізує молоді пагони та листки. Жук за один день може зрізати до 10 пагонів винограду. Мешканці чотирьох нірок, розташовані на одному квадратному метрі землі, в змозі повністю знищити всю зелень з десяти квадратних метрів вашої ділянки! На ділянках, що прилягають до межі полів, можуть знищити до 30% кущів молодого винограднику. Шкодять жуки з розпусканням бруньок і до кінця травня, потім після відкладання яєць більша частина жуків відмирає, а частина забирається в нірки і в стані діапаузи залишається в ґрунті до весни наступного року. Значної шкоди завдає у шкілках і на молодих виноградниках.
ШКІДНИК:
Зимує кравчик в ґрунті. Навесні, зазвичай, в квітні, вилазить з нірки і починає живитися різними трав’янистими рослинами. Масовий вихід – з середини квітня до середини травня. Для розмноження жуки риють глибокі нори, переважно завглибшки 30-40 сантиметрів, але трапляються й глибші — до 70-100 сантиметрів. По боках нірки самка вириває комірки, в які у травні відкладає по одному яйцю. Всього самка кладе від 8 до 20 яєць, які розвиваються близько 10-12 днів. Потім вона заповнює комірки шматочками рослин — молодими листочками і пагонами плодових дерев, а отвори замуровує. Кравчик зрізає рослини своїми щелепами, цим займаються як самки так і самці. Зрізане він кидає на землю, і з нього формує силосний кубик, просочуючи своїми слинними залозами. Кожен кубик вкладається в нірку майбутнього нащадка. В спресованій та замурованій зеленій масі починається бродіння. Цим своєрідним силосом живляться личинки. Кожному своєму синові кравчик-головач споруджує окрему «квартирку». «Архітектурою» передбачені навіть відводи на випадок дощу.
Личинки три рази линяють, доростають до розміру 4 сантиметрів і через три тижні вже доросла личинка робить у ґрунті яйцеподібний кокон, всередині якого перетворюється на лялечку. Ще через три тижні (в кінці липня) лялечка перетворюється на жука.
Коли з лялечок виходять дорослі жуки, то вони залишаються на всю осінь і зиму в «квартирі», приготовленій їх батьками, і виповзають з неї лише навесні. Жуки живуть не один рік і зазвичай риють собі на зиму нірки поруч зі своїм потомством.
БОРОТЬБА:
Хімічний шлях боротьби мало ефективний, оскільки кравчик-головач нірку риє на глибину 60-70 сантиметрів. Оптимальний термін боротьби – час спарювання. Щоб припинити міграцію цих комах з полів, можна використовувати піретроіди. Обприскувати потрібно тільки смужку землі шириною в 30-40 см на кордоні вашої ділянки або всього виноградного масиву.
«Слабке місце» цього жука – його нездатність до польоту (в процесі еволюції у комахи зрослися крила). Якщо ділянка невелика, викопайте по периметру ділянки канавку глибиною 20-30 сантиметрів. Зовнішню стінку канавки зробіть дуже рівною – щоб комаха з неї не могла вибратися. Для приманки можна покласти на дно канавки зелень, оброблену перітроїднимі препаратами. Крім того, постійно збирайте жука вручну, а також рихлить грунт, таким чином засипаючи йому вхід у власну нірку.
Найбільш ефективний, але й трудомісткий спосіб полягає в тому, що в нірки жуків заливають водно-масляну емульсію. У дволітрову пластикову пляшку з водою додають 100 мл соняшникової олії. Суміш необхідно постійно збовтувати, щоб емульсія не розділялась на шари води і олії. В кришці роблять отвір, через який рідину упорскують в нірки кравчиків. Жуки задихаються, так як масло перешкоджає їхньому диханню. Зазвичай вони вилазять на поверхню, і гинуть. На цих жуків із задоволенням налітають мурахи і поїдають. Причому в нори, з яких жуки не встигли вилізти, мурахи йдуть натовпами.