ВІЗУАЛЬНА ДІАГНОСТИКА:
Першими ознаками появи капустянки є наявність на городніх грядках звивистих земляних доріжок, які добре проглядаються під час дощу; глибоких земляних отворів діаметром до 1,5 см; і з незрозумілих причин в’янення рослин.
Живуть капустянки в грунті, копаючи довгі і досить глибокі нори. Gryllotalpa перекладається як «кротоцвіркун», і дійсно, капустянка разюче нагадує крота. Підземний спосіб життя виробив у цих абсолютно різних тварин дуже подібні пристосування. Тому і передні ноги у неї як у крота – вивернуті, з потовщеною передньою гомілкою.
Тіло капустянки, що складається з головопанціря і черевця, яке перевищує головопанцірь приблизно в 3 рази, зовні нагадує тіло раку. Голова, при небезпеці, що насувається, може вільно проникати під панцир. Доросла комаха має довжину тіла близько 50 мм, обтічної циліндричної форми, темно-бурого кольору зверху і буро-жовтого з шовковистим відливом знизу. Черевце має м’яку структуру овальної форми, діаметр не перевищує 1 см. На голові – двое великих очей, довгі вуса і щупальця близько ротового апарату. Пара передніх кінцівок видозмінена, являє собою короткі, потужні, з товстою гомілкою лапи, є відмінним інструментом для риття землі.
ВИЗНАЧЕННЯ:
Капустянка відноситься до сімейства Gryllotalpidae, загін прямокрилих. Зустрічаються повсюдно. Представники сімейства досягають розміру 5-8 см, ведуть підземний спосіб життя, там вони мешкають у виритих ними нірках. Вдень капустянки сидять в своїх підземних ходах, а вночі виходять харчуватися і літати – вони досить добре літають, в пошуках нових придатних для поселення місць. Ходи капустянки пролягають на глибині 10-20 см влітку, а до зими капустянка йде на 1-2 м вглиб. Самці ночами скрекочуть в своїх нірках. При цьому норка влаштована таким чином, що до входу вона розширюється, утворюючи гучномовець. Самець в глибині співає, а звук дуже далеко розноситься. Звук у капустянки під стать розміру: стрекоче вона набагато голосніше цвіркуна. Потужність призовних звуків цвіркунів складає 0,06 мВт, а капустянки – 1,2 мВт. Завдяки норі-резонатору звук у капустянки виходить гучний: людина чує його за 600 м. Стрекотіння – робота нелегка: при створені звуку (скреготу) капустянка споживає кисню раз в десять більше, ніж у спокійному стані – м’язи працюють, споживаючи кисень. Самки у купустянки теж скрекочуть. При цьому і вдень обидві статі цвірчать під землею, але значно тихіше, ніж вночі. Живучи під землею, капустянки виробили і способи спілкування між собою. У них є особливі «сигнали впізнавання», якими вони обмінюються в підземних галереях, зустрічаючись і знайомлячись.
Дорослі капустянки – прекрасні плавці, можуть перепливати навіть широкі річки.
ШКІДНИК:
Зимують дорослі комахи, німфи та личинки. Із місць зимівлі виходять у різні строки, що пов’язано з погодними умовами. У верхніх шарах починають з’являтися, коли ґрунт на глибині 20 – 30 см прогріється до 8 – 10 °С. Масовий вихід і початок живлення спостерігається за температури 12 – 15 °С.
Самки після спаровування роблять на глибині від 5 до 20 см оточену кільцевим ходом камеру (гніздо) розміром 8 – 12 см з ущільненими стінками і відкладають в ньому в кінці травня – червні коричнево-жовті з зеленуватим відливом овальні яйця діаметром не більше 3,5 мм , що нагадують зерна проса, від 100 до 500 штук в кладці. Яйцекладка може тривати до вересня.
Самка капустянки охороняє кладку від хижаків і паразитів і піклується про яйця. У цей період на ділянці з’являються залисини, на яких капустянки знищили майже всю рослинність, щоб земля над гніздом краще прогрівалася. Для нормального процесу розвитку яєць потрібна висока вологість повітря, що контролюється, в залежності від погоди, дорослою особиною шляхом відкривання – закривання вхідного отвору гнізда. Після дощу або поливу капустянка прочищає хід від землі, залишаючи на поверхні купки пухкого грунту, за якими добре видно розташування гнізда комахи.
Личинки відроджуються переважно у червні — липні (через 1,5-3 тижня після кладки). Зовнішньо вони схожі на імаго (дорослу особину), тільки меншого розміру. Два – три тижні вони залишаються в гнізді, в цей період самка їх годує листям рослин. Личинки залишають гніздо після першої линьки. Розселяючись, вони риють підземні ходи і перегризають корені рослин, а в другій половині літа вигризають дупла в коренеплодах буряків, моркви, бульбах картоплі та інших рослинах.
Зимують дорослі капустянки разом з личинками в компості або в землі на глибині до 2 метрів.
БОРОТЬБА:
Природні вороги капустянок – птиці (граки, шпаки, ворони, чаплі та ін.), комахоїдні (їжаки, землерийки, кроти, ящірки), мурахи (знищують яйця), жужелиці (поїдають личинок), нематоди р. Oxyurius і Telestomum, кліщі р. Neothorombium, Caloglyphus і Rhizogliphus. У зими з відлигами відзначається масова загибель капустянок від грибних захворювань.
Ще один природний ворог капустянки – оса Ларра анафемська. Якимось чином Ларра виявляє в підземних ходах капустянку, виганяє її звідти і трьома ударами жала паралізує її. Потім оса відкладає одне яйце під основу передньої ноги жертви і відлітає. Через 5 хвилин капустянка оживає і відповзає в свою печеру, перетворюючись в живій склад їжі для личинки оси. Однак, на жаль, ця оса зустрічається набагато рідше, ніж капустянка.
У травні в період льоту капустянки можливе використання світлопасток. На ділянці встановлюють джерело світла, під ним розміщують ємність з водно-гасовою емульсією. Капустянки летять на світло, вдаряються об його джерело, падають, потрапляють в рідину, масляниста плівка обволікає їх дихальця, і комахи, задихнувшись, тонуть.
Капустянки не можуть долати деякі фізичні перепони, такі як пластикові пляшки або капронові сітки. Щоб захистити молоді рослини вирізують кільця з пластикових пляшок і встромляють в землю, створюючи перешкоду в 2-3 см над поверхнею грунту. Іноді для захисту розсади на стебло надягають м’яку гумову трубочку і висаджують рослини звичайним способом, стежачи щоб трубочка височіла над землею.
Для запобігання проникнення капустянок в парники восени навколо них проводять глибоке перекопування ділянок, а також використовують біотермічні пастки. Для цього на початку травня навколо культиваційних споруд розкладають приманочні купки свіжого гною, куди капустянки заповзають для влаштування норок і відкладання яєць. Через 25-30 днів такі купки переглядають і знищують виявлених комах. Використання приманок також ефективно в серпні або вересні, коли молоді німфи капустянки голодні.
У невеликих господарствах рекомендовані препарати, що представляють собою харчову приманку, оброблену Діазіноном. Таку приманку прикопують в грунт на невеликій глибині. При виборі місць для розкладки перевагу віддають вологим і теплим ділянкам, багатим органічними добривами, де частіше і концентрується шкідник. Для збільшення привабливості приманку змочують невеликою кількістю рослинного масла.