Миші

Ознаки пошкодження виноградарі зазвичай помічають весною після розкривання винограду. При успішному результаті зимівля проходе майже без втрат, де-інде вигризені одиночні вічка, кой-де кубла з мишенятами, або вже пусті. Але пошкодження винограду мишами можуть сягать катастрофічних масштабів. Під час нашестя мишей можуть бути втрачені всі надземні частини кущів. Гризуни обглодують їх до самої серцевини, позбавляючи пагони генеративного та сокорухного шарів. Такі кущі гинуть, або довго відновлюються, зарубцьовуючи рани, якщо пошкодження було одностороннім.

Найбільше на винограднику хазяйнує польова миша. Це дрібний звірок довжиною 10-12,5 см. Хвіст дещо коротший тулуба – 6-9 см. Мордочка гостра, вуха і очі порівняно невеликі. Хутро на спині досить грубе. Забарвлення верху тіла польової миші рудувато-буре.

Миші на винограднику доствляють суттєві проблеми. Найбільше гризуни полюбляють виноградні вічка, ретельно і якісно вигризають їх аж до деревини, не залишаючи ніяких шансів на відновлення. При великій кількості, або в голодні роки миші ласують і виноградною лозою, пошкоджуючи її до самої серцевини. Часто миші влаштовують в укриттях зимові квартири (тепло, сухо, їжа поруч), і шкода може сягати катастрофічних масштабів.

Нашестя мишей на виноградники зазвичай відбувається восени, після уборки полів, коли миші масово мігрують в пошуках їжі і сховища. Перевагу віддають задерненим, або замульчованим ділянкам, що забезпечують сприйнятливі умови для харчування і розмноження.

Розмножуються миші дуже швидко: полівка дає за рік до восьми виводків по п’ять-шість дитинчат в кожному. Підрахунки показали, що якщо на початку травня на одному гектарі луки або ріллі живе 5 пар полівок, то при сприятливих умовах до осені вже буде 8,5 тисяч особин.

Розмножуються весь теплий період року, частина видів – і взимку, під снігом. Вагітність триває 16-30 днів. Молоді особини стають самостійними на 8-35 день і незабаром досягають статевої зрілості. Тривалість життя в природі від кілька місяців до 1-2 років.

Боротьба з мишами на винограднику зводиться до двох напрямків. Перший – це знешкодження мишей, другий – захист винограду. Для забезпечення високого рівня захисту потрібно застосовувати обидва напрямки.

Для знищення мишей одночасно бюджетним та дієвим методом є застосування травленого зерна препаратами на основі зоокумарина. В циліндри з пластикових пляшок насипають 1-2 солових ложки такого зерна. Ці приманки розкладають під укриття в голову кожного куща. Завдяки ним вдається знищити переважну більшість непрошених гостей. Всеж від моменту поїдання зерна до гибелі шкідника проходить декілька днів, за які він може завдати шкоди як лозі, так і корінню винограду. І якщо коріння захистити складніше, то подбати про захист лози можливо.

Серед безлічі малоефективних, або й зовсім недієвих засобів відпугування мишей, реальний захист дає опорошування кущів попілом. Після укладання винограду і передзимньої обробки лози фунгіцидами одразу ж (не даючи обсохнути) ретельно обсипають кущі деревневим попілом з усіх сторін. Попіл має облипнути лозу і залишитись на ній на всю зиму. Такі лози миші зазвичай не їдять, і завдана шкода буде мізерною, або навіть відсутньою.

Відомі й старовинні способи знищення мишей. Розтерте в порошок негашене вапно змішували з рівною кількістю цукру і розсипали в місцях проживання мишей. У шлунку вапно, вступаючи в реакцію з шлунковим соком, нагрівається і виділяє велику кількість газу, що веде до загибелі тварини.

На чисельність мишей впливають і їх природні вороги, в першу чергу хижі птахи. Сова за рік з’їдає 1000-1200 штук. Лисиці, куниці, ласки харчуються майже виключно мишами. Тхір за добу знищує 10-12 полівок. Ласка зі своїм довгим вузьким тілом здатна пробиратися в нори і поїдати мишенят.